Питання біологічної вікторини для учнів 8-х класів «Цікаві тварини»

Завдання №1

1.Які особливості будови та процесів життєдіяльності дозволили комахам пристосовуватися до польоту?

2.Доведіть , що ланцетник належить до типу Хордові?

3.Укажіть риси подібності хрящових  і кісткових риб.

4.Які особливості в тілі риби дають їй змогу жити у воді ?

5.Чому черепашка черевоногих зазвичай має одну стулку , а черепашки двостулкових – дві ?

6.Яке значення для каракатиць та восьминогів має їх здатність міняти колір ?

Завдяки яким процесом відбуваються ці зміни?

7.Які особливості медуз пов’язані з їх пристосуванням  до плаваючого способу життя?

8.З якими тваринами може зустрічатися гідра? Чим можуть закінчитися ці зустрічі ?

9.Який тип симетрії притаманний для червів? Чому?

10.Які членистоногі можуть бути збудниками хвороб людини та інших тварин ?

Завдання №2

Допишіть речення.

1.Тіло комах складається з… …

2.Гемолімфа,  комах бере участь у… …

3.Органи виділення комах… …

4.Органи дихання комах… …

5.У комах добре розвинені органи чуття… …

6.Комаха проходить такі фази розвитку з повним перетворенням… …

7.Комахи- шкідники культурних рослин… …

8.Комахи занесені до Червоної книги України… …

9.У комах ряду Рівнокрилі ротовий апарат… …

10.Які комахи мають органи смаку на лапках… …

Завдання №3

Складіть схеми розмноження у комах.

 з повним циклом розвитку… … з неповним циклом розвитку… …

Завдання №4

Знайдіть помилку

1.У більшості хребетних тварин хорда зберігається протягом всього життя.

2.У примітивних хордових центральна нервова система поділяється на спинний мозок , нерви і нервові тяжі.

3.Зяброві щілини є характерним органом дихання хордових.

4.Зовнішній скелет ланцетника представлений хордою , яка з часом змінюється кістковим скелетом.

5.Бічна лінія риб - це органи нюху і дотику.

6.Латимерія – дводишна риба , яка нині повністю вимерла.

7.Омари  та лангусти належать до ряду веслоногі

8.У павуків ротовий апарат смоктального типу , тому вони живляться переважно рідкою їжею.

9.Скорпіони , так само як і сольпучи , паразити хребетних тварин.

10.Тілорічнового раку , як і більшості павуків , складається з голови,грудей і черевця.

Завдання №5

Впишіть номери тверджень у відповідний рядок.

1.Печінковий сисун…

2.Аскарида людська…

3.Дощовий черв’як…

1.Має первинну порожнину тіла.

2.Порожнина тіла відсутня.

3.Має вторинну порожнину тіла.

4.Дихальна і кровоносна система відсутні.

5.Кишечник складається з двох відділів.

6.У покривах тіла багато залоз , що виділяють слиз.

7.Органи виділення – метанефриції.

8.Роздільностатевий черв’як.

9.Статева система гермафродитна.

Питання біологічної вікторини «Чи знаєш ті свій організм» для учнів 9-х класів

Завдання № 1

Закінчи вирази:

1.Одиниця будови організму людини…

2.Органогенні хімічні елементи…

3.Пружність клітини…

4.В організмі людини є такі органічні класи речовин…

5.Спадкова інформація знаходиться в…

6.Головну роль в збереженні спадковості відіграє…

7.Сталість організму називається…

8. Сукупність процесів обміну речовин…

9.Фермент слини, який загоює рани…

10.Гормон, що регулює вміст цукру в крові…

Завдання № 2

Виберіть вірні твердження, та позначте № питань

1.У людини є чотири види тканин.

2.Єпітелій-сполучна тканина.

3.Серед сполучних тканин є одна рідка тканина.

4.Жирова тканина-епітеліальна.

5.М'язова тканина буває двох видів.

6.Всі м'язові тканини мають однакову будову.

7.Серце складається з не посмугованої м'язової тканини.

8.Нервова тканини складається с нейронів і нейроглії .

9.Аксони створюють білу речовину.

10.Дендрити вкриті мієліном.                                     \

Завдання № 3

Дайте відповіді на запитання

1.Чому на протязі 3-4х годин після прийому  їжі вміст лейкоцитів у крові людини підвищений?

2.Звідки в  лімфатичних судинах з'являються лейкоцити?

3.В чому принципова відміна легенів?

4.Що таке пасивне паління, чому воно шкідливе?

5.У яких тварин немає шлунку і як вони без нього існують? У яких тварин два шлунка?Навіщо вони їм?

6.Охарактеризуйте хвороби, які пов'язані з нестачею вітамінів?Які назви вони мають?

7.Яку кількість первинної сечі утворюють нирки?

8.Як регулюється концентрація глюкози в крові людини?

9.Який орган і чому особливо потребує температурного гомеостазу?

10.Чому в сауні висока температура переноситься набагато легше, нуж в парній лазні?

Завдання № 4

       Вирішить задачу

Маса йоду на кожні 100 г маси крові людини складає 0,013 мл, маса крові-8%  від маси тіла. Яка маса йоду міститься в крові людини, якщо маса її тіла 50 кг?

История развития и становление науки – Цитологии

Цитология, или наука о строении клетки, относиться к числу молодых биологических наук. Как самостоятельная дисциплина выделилась в конце прошлого века. Термин клетка впервые употребил Роберт Гук в 1665 году при описании своих «исследований строения пробки с помощью увеличительных линз». В 1674 году Антони ван Левенгук установил, что вещество, находящееся внутри клетки, определенным образом организованно.

Возникновение цитологии тесно связано с созданием клеточной теории. В современном виде клеточная теория формулируется так: «все живые существа состоят из клеток и их производных». Значительный вклад в развитие клеточной теории внесли работы ботаника М. Шлейдена и зоолога Т. Шванна, который и сформулировал ее в окончательном виде. В 70-х годах прошлого века было открыто непрямое деление клетки, впоследствии названное – митозом. И уже через 10 лет после этого удалось установить главные особенности митоза – формирование в ядре хромосом и их равномерное распределение между дочерними клетками.

Принципиально новое научное описание лизосом Кристианом де Дювом в 1951-1955 гг. явилось блестящей победой науки, а его автор был удостоен Нобелевской премии. Но в 1888 году выдающийся русский ученый Илья Мечников, не располагая, ни электронным микроскопом, ни методами современной гистохимии, настаивал на существовании неспециализированных клеточных структур с ферментами, которые он назвал цитазами.

Стремительный прогресс цитологии в нашем веке объясняется двумя причинами: во-первых, усовершенствованием микроскопной и иной исследовательской техники, во-вторых. Тесным сотрудничеством цитологии с другими науками – генетикой, физиологией, биохимией.

2012 - год Водяного Дракона по Китайскому календарю.

 

Наступающим 2012 годом будет править Чёрный Водяной Дракон.

"Водяным драконом" часто называют аксалотлей ("Аксалот", "Мексиканский дракон", "Мексиканская саламандра", "Мексиканская ходячая рыба"- еще названия этого животного).    Мексиканская саламандра аксолотль представляет большой научный интерес и в свое время возбудила внимание всех ученых-биологов. Иссиня-черная с белым, как бы от плесени, налетом, водяная ящерица, родом из Мексики и озера Комо в Соединенных Штатах, лежащего на высоте с лишком 7000 футов над поверхностью моря.    Замечательна тем, что может размножаться не только во вполне развитом состоянии, но и в личиночном, и притом в последнем даже легче, чем в первом. Ящерица эта носит двоякое название аксалота и амблистомы: аксалота в своем личиночном состоянии, в котором она долгое время в Европе и была только известна, и амблистомы во вполне развитом состоянии. Довести до последнего удалось ее лишь несколько лет тому назад, так что еще весьма недавно находились в сомнении, не два ли это отдельных животных?

Первые наблюдения над этими животным показали, что оно не теряет жабр всю жизнь, т.е. остается в состоянии личинки. По позднейшим наблюдениям оказалось, что иногда, и в сравнительно редких случаях, аксолотли достигают взрослого состояния и теряют жабры, но обыкновенно они размножаются в состоянии головастика. Замечательно, что при искусственном воспитании аксолотлей удавалось доводить их до полного развития, так что они теряли жабры и начинали дышать исключительно легкими. Из многочисленных опытов такого же рода выяснилось, что головастики асколотлей могут нормально развиваться при хорошем питании и при благоприятных условиях жизни.

        В форме аксалота тело ее походит на обыкновенных тритонов, только рост ее значительно больше. Голова очень толстая, плоская, морда приплюснутая, рот широко разверзающийся. С каждой стороны головы находятся по три пучка мохнатых жабер, а вдоль всего тела (спины и хвоста) тянется прямой, полупрозрачный гребень. В форме же амблистомы она походит скорее на ящерицу.

Единственным недостатком аксалотов служит их чрезмерная прожорливость: рыба с ними держи ухо востро, иначе как раз очутится в их желудке; в особенности они не дают спуску мелочи: карасикам, верховкам и т.п. Кроме того, они не брезгают также головастиками, тритонами и т.п., а в дни голода поедают даже друг друга или отъедают друг у друга хвосты, лапы, жабры и пр., которые, впрочем, не замедливают у них вырастать, так как аксалоты одарены такой же способностью воспроизводить утраченные члены, как и тритоны.

   

Учені-біологи України

От де, люде, наша слава, Слава  України!

         Т. Шевченко               

    Відкриття, знахідки, гіпотези в біології є результатом діяльності вчених усього світу. Свій внесок у розвиток цієї науки зробили й українські вчені-біологи. Проте не всі вони відомі як у рідній країні, так і за її межами. І тому сьогодні нашій державі, за словами академіка Івана Дзюби, «... конче потрібно повернути Україні імена видатних діячів, митців та вчених "привласнених".., бо серед них є чимало таких, чиїми іменами пишається весь світ». «Привласнених», або з різних причин замовчуваних.
      Його називали чарівником. Щоправда, цей титул йому не зовсім подобався. Адже тільки невтомною працею і великою вірою у свою справу Микола Феофанович Кащенко, видатний український зоолог, ботанік, ембріолог, досяг значних успіхів. Народився він на хуторі Веселий (тепер - с. Московка Запорізької області). У 1875 р. закінчив Катеринославську гімназію і вступив до Московського університету на медичний факультет. Ще під час навчання в гімназії він виявив великий інтерес до природничих наук, особливо до зоології і ботаніки. В університеті М. Кащенко захопився працями Ч. Дарвіна і у вільний від лекцій час працював у зоомузеї.

  Через матеріальні нестатки М. Кащенко в 1876 р. був змушений перевестися на медичний факультет Харківського університету. Навчаючись, він проводив наукові дослідження у галузі ембріології під керівництвом професора 3.І Стрельцова. У 1880 році після закінчення університету Микола Кащенко два роки працював асистентом професора. Згодом він захистив докторську дисертацію. У 1886-1888 рр. молодий учений стажувався у Німеччині, пізніше — в Італії на зоологічній станції в Неаполі. У 1889 р. М.Ф Кащенка було призначено професором у щойно відкритий Томський університет на кафедру зоології і порівняльної анатомії. Тут яскраво виявилися багаті обдарування М.Ф. Кащенка, його велика енергія і любов до науки. Учений продовжив дослідження в ембріології. Проте згодом його зацікавила велична і сувора природа Сибіру, особливо фауна цього краю. За короткий час М.Ф. Кащенко зумів створити і добре обладнати кафедру зоології у Томському університеті, налагодити наукову роботу, приділивши найбільше уваги хребетним тваринам, зокрема ссавцям. Микола Феофанович — один з піонерів дослідження фауни Сибіру. Він організував чимало експедицій і написав близько 70 праць, присвячених фауні Сибіру. Важливою заслугою вченого є створення ним у Томську зоологічного музею.